Формування інформаційної компетентності учнів на уроках інформатики

 

Ми живемо у динамічному світі, що дуже швидко змінюється. Ці зміни стосуються усіх сфер нашого буття. Наше життя стало безперервним процесом адаптації, і саме від адаптаційного потенціалу особистості у значній мірі залежать її успіх та можливості самореалізації.

Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою у власних силах людиною.

Орієнтуючись на сучасний ринок праці, в учнів потрібно формувати компетентності, що дозволяють користуватися такими технологіями і знаннями, які задовольняють потреби інформаційного суспільства. Саме тому важливим для учнів є не тільки вміння оперувати власними знаннями, уміннями і навичками, а й бути готовими змінюватися відповідно до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформаційними потоками, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатися впродовж усього життя, тобто бути компетентними.

Компетентнісний підхід до освіти – це спроба привести у відповідність освіту і потреби ринку праці. Він не є чимось новим, штучно створеним, а гармонійно поєднує традиційний підхід викладання, головним завданням якого було формування стійких знань, умінь та навичок, і особистісну орієнтовану форму навчання, метою якої є створення умов для розвитку та самореалізації кожного учня. З уведенням компетентнісного підходу до системи шкільної освіти з’являється можливість якісних змін у підготовці випускників. Із позицій компетентнісного підходу основним результатом діяльності педагогічного колективу школи стає формування компетентнісного випускника, здатного використовувати набуті знання в реальному житті, витримувати конкуренцію на ринку праці.

Виходячи з того, що компетентність – це не проста сума знань, умінь та навичок, а психосоціальна риса, яка надає учню сили та впевненості у власній успішності, можливість ефективно взаємодііяти з навколишнім середовищем, змінюються самі підходи до викладання предметів, форми роботи, зміст освіти, оцінювання результативності роботи педагога.

Інформаційна компетентність - це інтегративне утворення особистості, яке інтегрує: знання (про основні методи інформатики та інформаційних технологій), уміння (використовувати наявні знання для розв’язання прикладних задач), навички (використання комп’ютера і технологій зв’язку),
здатності (представляти повідомлення і дані у зрозумілій для всіх формі) 
і виявляється у прагненні, здатності і готовності до ефективного застосування сучасних засобів інформаційних та комп’ютерних технологій для вирішення завдань у професійній діяльності і повсякденному житті, усвідомлюючи при цьому значущість предмета і результати діяльності.

Інформаційна компетентність складається з таких компонентів:

Інформатика, як  шкільний предмет, що з’явився порівняно недавно, із самого початку орієнтована на форми, методи роботи, притаманні компетентнісном підходу:

·     використання комп’ютерної техніки та мультимедійних засобів, які

рекомендовані на інших предметах,  є звичайними засобами навчання на уроках інформатики;

·     інтерактивні форми навчання є невід’ємною частиною роботи

вчителів інформатики;

·     індивідуальна робота кожногоучня на персональному комп’ютері

поєднується з груповою роботою під час вивчення нового матеріалу, роботою над проектом, роботою в мережі;

·     профілізація курсу інформатики вимагає від учителя налагодження

міжпредметних зв’язків.

Формування всіх ключових компетенцій здійснюється на кожному

уроці.

У  чому  ж  полягає  діяльність  вчителя  та  учнів  під  час формування інформаційної компетентності учнів?

Діяльність вчителя.  Стимулює  роботу  з  різними  джерелами  знань,  готує  завдання  пов’язані  з  аналізом  таблиць,  схем,  діаграм,  графіків тощо.  Надає  консультації  щодо  опрацювання  матеріалів  підручника, забезпечує спільні обговорення, вчить  складати плани, стискати і розгортати інформацію.  Вчить  створювати  пам’ятки,  ділові  папери,  доповіді,  власні презентації.  Залучає  учнів  до  позакласної  роботи  з  предмету,  участі  у проектній діяльності.

Діяльність учня.  Залучає  до  своєї  праці  різні  джерела  знань,

обирає ті які потрібно, створює доповіді, буклети, комп’ютерні презентації.

Виносить  плоди  своєї  праці  на  обговорення,  вчиться  робити  аналізи, відтворює їх у графіках, діаграмах робить певні висновки. Слідкує за подіями

в світі і вчиться орієнтуватися в процесах зміни суспільства.

Виходячи  з  існуючих  рівнів  засвоєння  учнями  як  навчального матеріалу,  так  і  будь-якої  інформації  взагалі,  можна  визначити  етапи формування  інформаційних  компетентностей,  які  має  проходити  учень  під час роботи з інформацією:

–ознайомлення - учень визначає кількість інформації з проблеми та можливість її опрацювання;

– репродукція- учень вивчає масив інформації з проблеми, накопичує її;

– перетворення- критичне осмислення масиву інформації, порівняння фрагментів з різних джерел однієї тематики, визначення їх достовірності;вилучення робочої інформації: її узагальнення;

– творчий етап - створення власного інтелектуального продукту на основі отриманої таперетвореної інформації: формулювання гіпотез, їх перевірка і доведення, створення власних теорій. написання творчих робіт, художніх творів.

Інформаційна  компетентність  учнів:  уміти працювати підручником,  словниками,  пам’ятками;  уміти  користуватися художньою  літературою,  картами,  таблицями,  репродукціями;  уміти опрацьовувати  інформацію  на  підставі  аналізу,  синтезу,  порівняння;  уміти працювати  з  комп’ютером та інтерактивною дошкою.

Для  формування  інформаційної  компетентності  учнів  на уроках інформатики використовую такі види роботи на уроці: розв’язання компетентнісних задач (виконання учнем завдання сприяє формуванню вмінь та їх закріпленню, оскільки включає опис поетапного виконання технологічних операцій з опорою на отримані технлогійчні знання);  фронтальні практичні роботи (порівняно короткий час самостійної, але синхронної роботи учнів з навчальним програмним засобом, яка спрямована або на його засвоєння, або на закріплення матеріалу, який пояснює вчитель, або на перевірку засвоєння набутих знань або операційних навичок); практикуми (виконання тривалої самостійної роботи з комп'ютером у межах одного-двох уроків за індивідуальними завданнями, орієнтованими на використання комп'ютера для виконання окремих громіздких операцій стосовно пошуку потрібних даних, графічних побудов, обчислень. Робота потребує синтезу знань і вмінь з цілого розділу або теми курсу); навчально-дослідницькі роботи або робота над проектом (виконання тривалої самостійної роботи з комп'ютером у межах кількох уроків за індивідуальними завданнями чи завданнями для груп, орієнтованими на використання комп'ютера для виконання окремих громіздких операцій стосовно пошуку потрібних даних, графічних побудов, обчислень; робота потребує синтезу знань і умінь з усього курсу інформатики чи її окремого розділу);  контрольні або самостійні роботи (проведення контролю знань, умінь і навичок в процесі самостійного розв'язування задач різного характеру і рівня складності)

Задача сучасної освіти -  підготувати підростаюче покоління до життя й професійної  діяльності  в  новому,  високорозвиненому  інформаційному  середовищі,  ефективному  використанню  її  можливостей.  Перетворення сучасної  цивілізації  в  інформаційне  суспільство  актуалізує,  перш  за  все, проблему  формування  інформаційної  компетентності  особистості,  яка  стає визначальним чинником ефективності її трудової діяльності і повсякденного життя.

Відмінною  рисою  освітніх  стандартів,  що  розробляються  сьогодні  є новий підхід до формування змісту та оцінці  результатів навчання на основі принципу:  від  «знаю  і  вмію»  -  до  «знаю,  вмію  і  вмію  застосовувати  на практиці».